Узгодження аліментів на дитину чи одного з подружжя: як домовитись або подати до суду грамотно

Питання аліментів — одне з найгостріших у сімейному праві. Навіть коли двоє людей розлучаються “по-доброму”, домовитись про суму на утримання дитини чи колишнього чоловіка/дружини буває непросто. У когось немає стабільного доходу, хтось вважає суму завищеною, а хтось узагалі вважає, що “нічого не повинен, бо нічого не заробляє”.

У моїй практиці в Тернополі я неодноразово стикався з ситуаціями, коли пари після розлучення роками не могли вирішити, хто кому і скільки винен. Але є і хороші приклади — коли аліменти узгоджували ще до суду, і все працювало як годинник. У цій статті — про обидві моделі: домовляємось мирно або звертаємось до суду з правильною заявою.

Що таке аліменти і хто має на них право?

Трохи формальностей (простими словами)

За Сімейним кодексом України, аліменти — це обов’язкові витрати на утримання:

• дитини до досягнення повноліття (або до 23 років, якщо вона навчається);

• одного з подружжя, якщо він/вона непрацездатні, доглядають за дитиною з інвалідністю, або перебувають у важкому фінансовому становищі після розлучення.

І тут важливе уточнення: не обов’язково чекати розлучення, щоб подати на аліменти. Можна зробити це ще в шлюбі, якщо другий з подружжя не бере участі у витратах на дитину чи родину.

Варіант 1: домовитися “по-людськи”

Мирова угода — це можливо і законно

Якщо обидві сторони готові домовитись, аліменти можна оформити через нотаріальну угоду. Це швидко, офіційно і працює так само, як рішення суду.

У Тернополі нещодавно мав справу, коли батьки погодилися на щомісячну суму — без сварок. Ми склали текст договору, обидва підписали у нотаріуса — і через 40 хвилин усе було готово. Гроші перераховувались щомісяця, без прострочень.

Що має бути в угоді?

• сума та періодичність платежів;

• спосіб передачі (картка, готівка, рахунок);

• обов’язково — узгоджені умови зміни суми в майбутньому.

Особисто я раджу прописати суму не лише у фіксованому розмірі, а й у відсотках від доходу — це дає гнучкість при інфляції або зміні зарплати.

Варіант 2: через суд — коли домовитись не вийшло

Аліменти в судовому порядку

Якщо одна зі сторін відмовляється платити або не хоче оформлювати домовленість — доводиться звертатись до суду.

Позов можна подати:

• за місцем проживання відповідача;

• або за місцем проживання позивача (особливо, якщо це одинока мама з дитиною).

Позов може бути про:

• стягнення аліментів у фіксованій сумі;

• стягнення у частці від доходу (¼, ⅓ — залежно від кількості дітей);

• одночасне визначення способу спілкування, місця проживання дитини тощо.

Як підготувати позов грамотно?

Папір усе стерпить, але краще — точність

Позов про стягнення аліментів має містити:

• дані про обох батьків (паспорт, місце проживання);

• інформацію про дитину;

• обґрунтування необхідності аліментів (якщо ви просите не стандартну частку);

• бажану суму або спосіб визначення;

• додані документи: свідоцтво про народження дитини, довідки, копії паспорта, дані про доходи (якщо є).

На практиці я завжди готую такі позови з мінімальним емоційним тиском. Суд не оцінює “мораль”, а лише факти та документи.

Як суд визначає розмір аліментів?

За формулою, але з людським підходом

Згідно зі ст. 183 СКУ, базова частка — це:

• ¼ доходу на одну дитину;

• ⅓ — на двох;

• ½ — на трьох і більше.

Але суд може відступити від цього, враховуючи:

• стан здоров’я дитини;

• інші витрати;

• рівень доходу платника;

• чи має ще інших дітей на утриманні.

У мене був випадок, коли батько намагався зменшити аліменти через “низький дохід”. Але ми довели, що насправді він має неофіційний дохід і активи. Суд призначив фіксовану суму, вищу за мінімальну.

Важливо знати: мінімальний та максимальний розмір

На 2025 рік мінімальний розмір аліментів на одну дитину — не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Для прикладу:

• до 6 років — приблизно 1130 грн;

• від 6 до 18 — близько 1410 грн.

Максимум законом не обмежений, але все залежить від реальних доходів.

Аліменти на колишнього чоловіка чи дружину

Не так часто, але законно

У деяких випадках після розлучення один з подружжя має право на аліменти:

• якщо він непрацездатний і шлюб тривав більше 10 років;

• якщо є дитина з інвалідністю;

• якщо доведено, що розлучення погіршило матеріальне становище.

Такі справи складніші — тут потрібне чітке обґрунтування та серйозні докази. Але закон — на боці вразливої сторони.

Що робити, якщо аліменти не платять?

Рішення — виконавча служба

Після рішення суду — воно виконується через виконавчий лист. Якщо боржник не платить:

• запускається виконавче провадження;

• накладається арешт на майно та рахунки;

• можлива заборона виїзду за кордон;

• борг накопичується з пенею.

Особисто я супроводжував справу, де чоловік “забув” платити 2 роки. Після відкриття провадження він оплатив усе одразу — разом із штрафами.

Висновки

Аліменти — це не “розбірки” колишніх. Це, перш за все, захист інтересів дитини чи вразливого з подружжя. І домовленість — завжди краща за суд. Але якщо домовитися не вдається — варто діяти рішуче й грамотно.

Важливо пам’ятати: закон дає інструменти. Ваша справа — ними скористатись. З досвідом адвоката, правильними документами і спокійною аргументацією — усе вирішується. Особливо, якщо ви знаєте, чого хочете і на що маєте право.